Щорічно 24 травня слов’янські країни прославляють святих Кирила і Мефодія – творців слов'янської писемності.
За різними історичними джерелами, видатні просвітителі Кирило і Мефодій дали поштовх для розвитку східнослов’янської писемності, перекладаючи церковнослов'янською мовою богослужебні книги та Євангеліє.
Окрім того, вони самі писали оригінальні твори слов'янською мовою, проповідували православ’я та відкривали при церквах школи, в яких готували учнів. Саме вони упорядкували слов'янський алфавіт та заклали основу для подальшого удосконалення кирилиці, якою як національним алфавітом сьогодні користуються понад 250 мільйонів людей і яка стала третім офіційним алфавітом Європейського Союзу після латини і грецького письма.
Перед Кирилом і Мефодієм було непросте завдання: створити слов'янську абетку на основі грецького алфавіту.
Тож, існує два варіанти першої абетки: кирилиця і глаголиця.
За рукописами XI століття кирилиця мала 43 літери. В основі її лежав грецький алфавіт. Для звуків, однакових у слов'янському та грецькою мовами, використовувалися грецькі літери. Для звуків, властивих лише слов'янської мови, було створено 19 знаків простої форми.
Найдавнішою з нині відомих датованою кириличною пам'яткою є напис 931 року в скельному монастирі біля села Крепча в Болгарії. А найдавніші пергаментні кириличні рукописи:
• Савина книга (Савине Євангеліє) кінця 10 або початку 11 століття,
• Супрасльський збірник 11 століття,
• Енинський апостол 11 століття.
Це досить своєрідний алфавіт, що складається з букв дуже складної, химерної форми. Проте питання про походження глаголиці існують дуже суперечливі думки. Найдавнішою точно датованою кириличною книгою є давньоруське Остромирове Євангеліє 1056 – 1057 років.
До дня слов’янської писемності та культури у Козятинській бібліотеці оформлено книжкову виставку: "Із сивої глибини віків беруть початок наші мови", перегляд літератури: "Слова Господню мають силу: у них любов тисячоліть".
.png)
Коментарi